Використання  Web 2.0  у навчальному процесі

Розвиток соціальних мереж і технологій Інтернет (Web 2.0) відкриває необмежені горизонти для застосування їх в освітній діяльності, оскільки ставить у центр навчального процесу взаємодію студентів між собою та викладачами на основі інструментів соціального програмного забезпечення. 

Усунення мовного бар'єра, робота за певною тематикою, пошук спільного розв'язання висунутої проблеми тощо — це один із сучасних шляхів вирішення питання розвитку комунікативних навичок майбутнього фахівця. Навчання студентів у ВНЗ із використанням телекомунікаційних проектів стимулює та підвищує якість підготовки фахівців.

Сучасна вища школа — це насамперед спеціально організований простір, платформа, якщо говорити мовою О'Рейлі, для обміну знаннями учасників освітнього процесу.

Безумовно, у цьому обміні присутнє часткове знання інших людей, віддалених у просторі та часі, закріплене в артефактах культури, у тому числі в спеціальній літературі. Але при цьому підручник із "носія об'єктивного знання" перетворюється на один з елементів освітнього середовища.

Наступний аспект — принцип надлишковості, під якою розуміють насичення освітнього простору носіями знань: різний вік тих, хто навчається, наявність різноманітної літератури (а не тільки підручників), можливість роботи з експертами, телекомунікаційними мережами (Інтернет, локальні електронні ресурси), організація предметно-практичної діяльності (використання лабораторного обладнання, реальна продуктивна діяльність тощо). Праця викладача в освітньому середовищі, де застосовуються технології Web 2.0, полягає не у вивченні програми, а в організації різноманітної діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі